Abstract
Вступ. Формування паливної безпеки є важливим для стабільності держави. Високо розвинуті нафтодефіцитні країни цьому питанню приділяють значну увагу шляхом розвитку виробництва моторного палива.Проблематика. Через падіння нафтовидобутку, занепаду нафтопереробки та обмежених можливостей щодо імпорту нафти та моторного палива Україна поступово перетворювалася на країну із критично низьким рівнем паливної безпеки.Мета. Визначення рівня паливної безпеки країн та України зокрема в Європейському просторі на основі методичного підходу, шо передбачає розрахунок локальних індикаторів паливної безпеки за компонентами та рівнями.Матеріали й методи. Інформаційною базою слугували дані Євростату. За допомогою широкомасштабного моделювання великих масивів у програмному забезпеченні Microsoft Power BI було проведено інтегральну оцінку паливної безпеки європейських країн у регіональному просторі та у динаміці.Результати. Визначено, що міцні позиції з паливної безпеки мають країни, які ощадливо видобувають сирі вуглеводні та розвивають нафтопереробку шляхом низькоконцентрованого імпорту сировини (Норвегія — 77 %, Іспанія — 48 % та Литва — 47 % у загальноєвропейському рейтингу паливної безпеки, сформованому за результатамиоцінки). Рівень паливної безпеки України скоротився з 35 % (13 місце) до 31 % (24 місце), а руйнація виробничихпотужностей через російську агресію зводить його майже до нуля. Зміцнення паливної безпеки України шляхом відбудови виробництва на сирих вуглеводнях неможливе через падіння їх видобутку та обмеженіможливості імпорту.Висновки. Запропоновано методичний підхід до оцінки паливної безпеки країн, що будується на чотирьох безпекових компонентах: достатність, наявність, прийнятність, доступність. Це дозволяє визначити її за рівнями первинної, кінцевої та загальної паливної безпеки. Вирішення проблеми можливе через розбудову виробництва синтетичного моторного палива із вугілля. Отримані результати можуть бути використані при перегляді Енергетичної стратегіїУкраїни.
Publisher
National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications)
Reference31 articles.
1. Issawi, C. (1978). The 1973 oil crisis and after. Journal of Post Keynesian Economics, 1(2), 3-26. https://doi.org/10.1080/01603477.1978.11489099 .
2. Balassa, B. (1985). Exports, policy choices, and economic growth in developing countries after the 1973 oil shock. Journal of development economics, 18(1), 23-35. https://doi.org/10.1016/0304-3878(85)90004-5.
3. Mitchell, T. (2015). The resources of economics: making the 1973 oil crisis. In The Limits of Performativity (pp. 50-65). Routledge. URL:https://www.taylorfrancis.com/chapters/edit/10.4324/9781315776644-8/resources-economics-timothymitchell (Last accessed: 20.01.2024).
4. Lin, B., Raza, M. Y. (2020). Analysis of e.nergy security indicators and CO2 emissions. A case from a developing economy. Energy, 200, 117575. https://doi.org/10.1016/j.energy.2020.117575.
5. Gasser, P. (2020). A review on energy security indices to compare country performances. Energy Policy, 139, 111339. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111339.