Особливості біометричних параметрів матки та яєчників у дівчаток-підлітків з аномальними матковими кровотечами і різною масою тіла

Abstract

УЗД високоінформативний і неінвазійнийскринінг реального стану органів малого таза. Цей метод є методом вибору у дитячий та підліткові гінекології. У літературі наводяться дані стосовно біометрії органів малого тазу у процесі нормального менструального циклу, у хворих з затримкою або з передчасним статевим розвитком, пацієнток з вторинною аменореєю, пухлинами матки та яєчників. Не визначено особливостей ультразвукових параметрів органів малого тазу дівчат з аномальними матковими кровотечами в залежності від ІМТ і вплив на них гонадотропних гормонів і гормонів енергетичного обміну. Мета: виявлення особливостей стану внутрішніх статевих органів у дівчат-підлітків із аномальними матковими кровотечами (АМК) з урахуванням маси тіла та проведення системного аналізу взаємовідносин гонадотропних гормонів і гормонів енергетичного балансу з даними ехосонографіі органів малого тазу. Матеріали та методи: обстежено 161 дівчинка з аномальними матковими кровотечами (АМК) із різною масою тіла (65 з фізіологічним ІМТ – І гр.; 58 з надлишковою масою тіла – ІІ гр. і 38 з її дефіцитом – ІІІ гр.). Усім пацієнткам проводилося ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу. Визначали в сироватці крові рівні ЛГ, ФСГ, ПРЛ, лептину та інсуліну. Результати: з'ясовано, що для хворих з аномальними матковими кровотечами притаманна відсутність збільшення розмірів матки та яєчників з віком. Виявлена залежність розмірів внутрішніх статевих органів при УЗД від ІМТ і наявності гіперінсулінемії і інсулінорезистентності. Частіше збільшення розмірів матки та яєчників реєструвалося у пацієнток з фізіологічною та надлишковою масою тіла. На тлі гіперінсулінемії і інсулінорезистентності збільшенні розміри матки частіше реєструвалися у хворих з нормативними параметрами маси тіла та при її дефіциті. Гіперплазія ендометрію діагностувалася з однаковою частотою у хворих трьох груп (57,3-66,1%). Розміри яєчників при АМК перебільшували нормативні значення, причому це не залежало від групи хворих. Візуалізація фолікулів або кіст в яєчниках діагностувалася найчастіше у дівчат з дефіцитом маси тіла, а найрідше у пацієнток з надлишковою масою тіла, переважно в молодшій віковій групі. Висновки:ехосонографія в дитячому віці дозволяє отримати досить повну інформацію про органи малого тазу і є важливим методом дослідження в діагностиці патології репродуктивної системи. Її використання у пацієнток пубертатного віку з АМК дозволяє виявити суттєві розбіжності як розмірів внутрішніх статевих органів, так і особливостей акустичного рисунку ендометрію, наявність ретенційних кіст яєчників і допомагає вирішити питання про призначення відповідного лікування