OPTIMIZATION OF COMPLEX DIAGNOSIS AND FORECASTING OF TEMPOROMANDIBULAR JOINT DISEASES BY ASSESSING THE PROBABILITY OF PROGRESSION

Abstract

У сучасній стоматології порушення скронево-нижньощелепних суглобів не втрачають своєї актуальності уже десятки років. Цьому сприяють зростання їхньої поширеності 5–12 % населення. Актуальність дослідження цієї проблематики полягає в тому, що деякі зміни приданій патології можуть призвести до серйозних анатомічних деформацій та функціональних обмежень, болісних симптомів, складнощів у лікуванні. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики захворювань скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) шляхом оцінювання комплексу клінічних, психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників. Матеріал і методи: у клінічному ретроспективному рандомізованому когортному лонгітюдному дослідженні у складі комплексного обстеження проведено оцінювання клінічних, психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників у 325 пацієнта віком 25–65 (33±11,4) років з хворобами СНЩС. Аналіз даних здійснено класичними методами з урахуванням типів даних та їхнього розподілу за критичного рівня р 0,05. Результати і обговорення. Розроблено, описано, апробовано спосіб (алгоритм) прогнозування вірогідності прогресування хвороб СНЩС та запропоновано методологію оцінювання його предиктивної потужності. Висновки. Індивідуалізувати та підвищити клінічну ефективність прогностичної моделі прогресування хвороб СНЩС дозволяє врахування, на додаток до клінічних (анамнестичних, фізикальних), також психосоціальних та кондилографічних (аксіографічних) показників. Прогностична потужність алгоритму оцінювання вірогідності прогресування хвороб СНЩС є прийнятною. Для визначення клінічної ефективності (практичної застосовуваності) алгоритму оцінювання вірогідності прогресування хвороб СНЩС доцільним і достатнім є обчислення таких показників, як чутливість, специфічність, позитивний та негативний прогностичні потенціали за стандартною методикою, оскільки це дозволяє як на індивідуальному, так і на когортному рівнях об’єктивно контролювати усю гаму клінічно важливих аспектів.