Вплив клініко-морфологічних характеристик пухлини на віддалену виживаність при проксимальному колоректальному раку

Abstract

Стаття присвячена вивченню виживаності при колоректальному раку та впливу деяких загальних клінічних факторів на тривалість життя наших пацієнтів. Колоректальний рак (КРР) є актуальною проблемою сучасності та сучасної онкології, оскільки захворюваність на КРР постійно зростає. Вважається, що розвиток КРР у 50 % усіх випадків пов’язаний зі способом життя та тривалим впливом канцерогенів. Генетичні чинники відіграють вирішальну роль у 5-20 % випадків. Встановлено, що від 20 до 50 % хворих на КРР при первинному виявленні вже мають віддалені метастази. Розуміння біології раку товстої кишки ґрунтується на аналізі ступеня агресивності його перебігу, виживаності пацієнтів, впливу проведених оперативних та комбінованих методів лікування на перебіг захворювання та наявності ряду інших факторів, які ще не повністю зрозумілі клініцистам (вплив прихованих метастазів, циркулюючих ракових клітин, генетичних причин тощо). Пухлини проксимального відділу товстої кишки – це пухлини, що локалізуються в сліпій кишці, висхідному та печінковому згинах товстої кишки, тобто власне пухлини правої половини товстої кишки. Чим проксимальніше пухлина була розташована в правій половині товстої кишки, тим довше жили пацієнти. Через 24 місяці спостереження тривалість спостереження за пацієнтами з пухлинами сліпої кишки, висхідної ободової кишки та печінкового кута становила 71,43 %, 63,64 % і 72,73 % відповідно. За період спостереження 32 місяці: 42,86 %, 36,36 %, 18,18 %. За період спостереження 55 місяців: 14,29 %, 9,09 %, 0 % відповідно. Таким чином, біологія була ключовим фактором, оскільки групи були еквівалентними за стадією, частотою ураження лімфатичних вузлів і ступенем диференціації пухлини. Тому, з нашої точки зору, виділення правобічної РТК, р-РТК в окрему нозоформу має клінічно значущий характер: саме в правій половині товстої кишки частіше зустрічається токсикоанемічна форма; рідше (майже ніколи) – обтураційна, значно більш характерна для лівостороннього раку, l-RTK. Як правило, пухлини правої кишки мають такий геномний контекст: гіперметилювання MLH1, мутація BRAF і MSI високого ступеня, тоді як пухлини лівої кишки є мутантними p53 і KRAS.