Симбіотична продуктивність та урожайність квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування

Abstract

Мета. Визначити вплив способу сівби та кількісного розміщення рослин на площі на продуктивність симбіотичного апарату рослин різних сортів квасолі звичайної та її врожайність. Методи. Гіпотеза, експеримент, спостереження та аналіз даних, польові дослідження, вимірювальноваговий та математико-статистичні методи. Результати. Максимальні кількість та маса активних бульбочок на рослинах квасолі звичайної формувалась у фазу наливу насіння та становила, відповідно, 6,9-21,6 шт./рослину та 0,12-0,38 г/рослину. Як за широкорядного способу сівби (ширина 45 см), так і за звичайного рядкового способу сівби (ширина міжрядь 15 см) зростання густоти рослин призводило до зменшення маси активних бульбочок – від 0,16-0,38 г/рослину за густоти 400 тис./га до 0,09-0,21 г/рослину за густоти рослин 700 тис./га. За весь період бобово-ризобіального симбіозу величина загального симбіотичного потенціалу коливалась за варіантами досліду в межах 6,46-16,94 тис. кг˙діб/га, величина активного симбіотичного потенціалу – від 3,95 до 14,59 тис. кг˙діб/га. Вищі значення обох показників були за сівби рослин широкорядним способом (ширина міжрядь 45 см) – 10,98-16,94 та 7,72-14,59 тис. кг˙діб/га, відповідно. Зі збільшенням загущення рослин на площі загальний та активний симбіотичний потенціал знижувався, досягаючи мінімуму за густоти рослин 700 тис./га – 6,46-8,3 та 3,95-7,45 тис. кг˙діб/га. Висновки. Вищий симбіотичний потенціал відмічено за широкорядної сівби (ширина міжрядь 45 см). Найбільш потужний симбіотичний апарат відмічено на рослинах квасолі звичайної сорту Білосніжка за сівби широкорядним способом – 16,3- 21,6 шт./рослині активних бульбочок, маса яких становила 0,29-0,38 г/рослині. Посіви даного сорту забезпечили і найвищу в досліді врожайність – 3,24 т/га за густоти рослин 600 тис./га та сівби з шириною міжрядь 45 см.