МАКРОПРУДЕНЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ АКТИВАМИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Abstract

Використання вже відомих та пошук нових дієвих макропруденційних інструментів управління проблемними активами банку є досить важливим питанням сьогодення. Це потребує поглибленого дослідження цього питання в умовах збереження макроекономічної стабільності та недопущення накопичення системних ризиків в банківській системі. Тому мета статті полягає в узагальненні теоретичних та практичних засад здійснення макропруденційного управління проблемними активами банківських установ. Доведена необхідність запровадження системи раннього реагування як дієвого макропруденційного інструменту управління проблемними активами банківських установ. При проведенні дослідження було застосовано загальнонаукові методи: системний, комплексний, аналітико-статистичний, таблично-графічний – для оцінки стану проблеми непрацюючих кредитів та наочного відображення їх динаміки й структури. У статті наведено результати дослідження статистичного матеріалу, що характеризують основні показники кредитної діяльності банків України. На основі проведеної комплексної оцінки кредитного портфелю банків було визначено рівень непрацюючих кредитів. З’ясовано причини їх виникнення та обґрунтовано впровадження системи раннього реагування в умовах ефективного управління проблемними кредитами банку, яка має забезпечити виявлення на ранньому етапі потенційно проблемних активів. Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що запроваджені регулятором макропруденційні інструменти щодо вирішення питання мінімізації рівня непрацюючих кредитів відповідають найкращим європейським практикам і ґрунтуються на Керівних принципах для банків стосовно непрацюючих кредитів ЄЦБ, настановах Європейського банківського органу з управління непрацюючими та реструктурованими експозиціям.