Дослідження показників внутрішньоочного тиску при різних видах тонометрії у пацієнтів з хворобою сухого ока

Abstract

Актуальність. Протягом останнього часу глаукома залишається основною причиною необоротної сліпоти як у світі, так і в Україні. Підвищений внутрішньоочний тиск (ВОТ) залишається вирішальним фактором ризику розвитку глаукоми. Біомеханічні властивості рогівки потенційно можуть впливати на точність вимірювань ВОТ. Попередні дослідження показали, що зв’язок між центральною товщиною рогівки і ВОТ є нелінійним і може бути різним у рогівках нормальних очей і очей з хронічними захворюваннями. Метою нашого дослідження було вивчення показників внутрішньоочного тиску при різних видах тонометрії у пацієнтів з хворобою сухого ока. Матеріали та методи. 78 пацієнтів (78 правих очей) з еметропією та міопічною рефракцією слабкого ступеня взяли участь у дослідженні. Середній вік пацієнтів становив 23,8 ± 3,2 року. Серед обстежених було 36 чоловіків (46,15 %) і 42 жінки (53,85 %). До критеріїв виключення з дослідження належали: глаукома, цукровий діабет, гіпертонія, захворювання сполучної тканини, вагітність, дегенерація макули, дистрофія рогівки, рубець рогівки, набряк рогівки, кератоконус, хірургічні втручання на рогівці та оці, сферичний еквівалент (СЕ) ≥ 4,00 діоптрії, рогівковий астигматизм ≥ 3,00 діоптрії. Перед початком дослідження всі пацієнти підписали інформовану згоду на участь в ньому та були поінформовані про мету і хід дослідження. Протягом дослідження всі пацієнти проходили комплексне офтальмологічне обстеження. При визначенні ВОТ дотримувалися принципів рандомізації. Для визначення біомеханічних властивостей, коефіцієнта ригідності рогівки (KER) застосовували формули та спосіб оцінки ригідності рогової оболонки ока (Сергієнко М.М., Шаргородська І.В., 2008). Для кожного ока проводили розрахунок ВОТ з урахуванням коефіцієнта ригідності рогівки — ВОТ(к) та поправочного коефіцієнта з урахуванням коефіцієнта ригідності рогівки — k. Для статистичної обробки результатів дослідження застосовували програми Windows Microsoft Excel 2010, статистичне програмне забезпечення SPSS 17.0 (USA). Результати. Встановлено, що тест Норна в середньому по групі дорівнював 16,23 ± 10,20 с, при цьому 34,16 % учасників дослідження мали значення тесту Норна нижче від 10 с. Не визначалася статистично значуща різниця в значеннях тесту Норна між жінками та чоловіками (p = 0,518). Виявлено, що отриманий середній бал OSDI становив 10,54 ± 6,41 та у 41,02 % випадків середній бал OSDI перевищував 12 балів. Встановлені відмінності між жінками та чоловіками не було статистично значущі (p = 0,613). Крім того, аналіз результатів свідчив, що середні значення при визначенні ВОТ за допомогою різних тонометрів при зміні показників діагностичних проб і проявах сухого ока були завищені. Найменш уразливими були значення, отримані за допомогою апланаційної тонометрії Гольдмана. Неякісна слізна плівка має негативний оптичний вплив. Важливим результатом наших досліджень є те, що визначені за допомогою способу оцінки ригідності рогової оболонки ока (Сергієнко М.М., Шаргородська І.В., 2008) біомеханічні властивості рогівки не залежали від якості і кількості сльози та інших маркерів сухого ока. Не виявлено статистично значущої залежності між показником коефіцієнта ригідності рогівки, поправочним коефіцієнтом з урахуванням коефіцієнта ригідності рогівки та показниками тесту Норна (< 10 с), OSDI тесту (> 12 балів), тесту Ширмера (< 15 мм) та флюоресцеїнового тесту (> 0,04 балів). Значення ВОТ, коригованого на ригідність рогівки, статистично суттєво не відрізнялося між різними моделями. Висновки. Результати дослідження є свідченням того, що слізна плівка має вплив на параметри визначення внутрішньоочного тиску, виміряного за допомогою рикошетної тонометрії (РТ), апланаційної тонометрії Маклакова (ТМ) та пневмотонометрії (ПТ). Показано, що ВОТ, виміряний за допомогою РТ, ТМ та ПТ, має певну кореляцію з OSDI тестом і тестом Норна та кореляцію з тестом Ліпкоф і флюоресцеїновим тестом при ТМ та ПТ. Доведено відсутність залежності між показником коефіцієнта ригідності рогівки KER, поправочним коефіцієнтом k та ВОТ(к) зі змінами показників діагностичних проб. Потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти характер змін ригідності рогівки при виражених ступенях хвороби сухого ока, різних станах поверхні ока і в різних вікових групах.