Особливості прогресування вікової макулярної дегенерації у пацієнтів української популяції: два роки спостереження

Abstract

Актуальність. Вікова макулярна дегенерація (ВМД) часто призводить до зниження гостроти зору, втрати працездатності та зниження якості життя серед пацієнтів зрілого та похилого віку, кількість яких збільшується у зв’язку з демографічними процесами, зниженням народжуваності та збільшенням частки людей літнього віку. Мета: дослідити особливості прогресування вікової макулярної дегенерації у пацієнтів української популяції протягом двох років спостереження. Матеріали та методи. До дослідження включено 152 пацієнти (302 ока), у яких згідно з рекомендаціями AREDS встановлена 1-ша (60 очей), 2-га (54 ока), 3-тя (68 очей) і 4-та (120 очей) категорії ВМД. На початку дослідження, через 1 та 2 роки фіксували вік, стать, статус куріння, наявність змін пігментного епітелію сітківки, субретинальної неоваскулярної мембрани (СНМ) та географічної атрофії пігментного епітелію сітківки, друз різного калібру (маленьких, середніх та великих). Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Встановлено пізній вік розвитку ВМД (82,9 % пацієнтів були віком 60–85 років). Пацієнти з 4-ю категорією ВМД були старшими за тих, хто мав 1-шу категорію, на 9 років (p < 0,001). Відношення жінки/чоловіки становило 3 : 2, що не залежало від віку та стадії ВМД. Одна третина пацієнтів курили, серед курців переважали чоловіки (79,2 %). Статус куріння обумовлював тяжчий перебіг ВМД. Прогресування ВМД визначало збільшення частоти змін пігментного епітелію сітківки, СНМ і географічної атрофії, частота яких щороку зростала (на 5,7–21,2 %). Зниження гостроти зору також відповідало стадії ВМД і мало тенденцію до погіршення протягом спостереження. Кількість малих друз при прогресуванні ВМД та протягом спостереження знижувалася, тоді як кількість великих друз зростала. Висновки. Встановлено особливості стану ока з ВМД, конкретизовано вплив віку, статі, статусу куріння; показано повільне погіршення гостроти зору та зростання частоти офтальмологічних проявів.