Abstract
Мета: вивчити вплив способу життя пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу на якість життя.
Матеріали і методи. Проведено опитування серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу КНП «Лисецька лікарня» Лисецької селищної ради Івано-Франківської області для вивчення впливу способу життя на якість життя за допомогою короткої версії опитувальника Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо якості життя (WHOQOL-BREF).
Результати. Загалом у дослідження було включено 80 пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, середній вік яких становив (49,18±1,69) року, частка жінок становила 77,5 %. Загалом 15 % учасників оцінили свою якість життя як погану, а 30 % були незадоволеними своїм здоровʼям (за результатами відповідей на питання 1 і 2 опитувальника WHOQOL-BREF). Виявлено статистично значущі відмінності в якості життя пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу залежно від віку, наявності супутніх захворювань, ускладнень, способу життя.
Виокремлено прогностичні фактори для кожної із чотирьох сфер якості життя за шкалою опитувальника WHO-BREF QoL.
Висновки. Дослідження показало, що загальна якість життя хворих на цукровий діабет ІІ типу є нижчою за середню. Забезпечення доступу до високоякісної медичної та ефективної психологічної допомоги, індивідуальні стратегії управління захворюванням, які можуть включати зміни в харчуванні, фізичній активності та способі життя, – основні шляхи покращення якості життя пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Реалізація комплексу заходів для забезпечення цільової підтримки для пацієнтів із цукровим діабетом є критично важливою для поліпшення їхнього стану здоровʼя та якості життя. Доступна та ефективна медична допомога, а також психологічна підтримка є вирішальними компонентами цього підходу.
Publisher
Ternopil State Medical University
Reference6 articles.
1. Tkachenko, V.I. (2014). Otsinka yakosti zhyttia patsiientiv z tsukrovym diabetom 2 typu [Assessment of the quality of life of patients with type 2 diabetes]. Zbirnyk naukovykh prats spivrobitnykiv NMAPO im. P.L. Shupyka – Collection of scientific works of employees of P.L. Shupyk NMAPO, 23(3), 151-157. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__21.
2. Alotaibi, A., Perry, L., Gholizadeh, L., & Al-Ganmi, A. (2017). Incidence and prevalence rates of diabetes mellitus in Saudi Arabia: an overview. J. Epidemiol. Glob. Health, 7, 211-218. DOI https://doi.org/10.1016/j.jegh.2017.10.001.
3. Lone, S., Lone, K., Khan, S., & Pampori, R.A. (2017). Assessment of metabolic syndrome in Kashmiri population with type 2 diabetes employing the standard criteria’s given by WHO, NCEPATP III and IDF. J. Epidemiol. Glob. Health, 7, 235-239. DOI 10.1016/j.jegh.2017.07.004.
4. Mahanta, T.G., Joshi, R., Mahanta, B.N., & Xavier, D. (2013). Prevalence of modifiable cardiovascular risk factors among tea garden and general population in Dibrugarh, Assam, India. J. Epidemiol. Glob. Health, 3, 147-156. DOI 10.1016/j.jegh.2013.04.001.
5. World Health Organisation (WHO) (2012). Research tools; WHO Quality of Life-BREF (WHOQOL-BREF). www.who.int. Retrieved from: https://www.who.int/substance_abuse/research_tools/whoqolbref/en/.