НУТРИЦІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ХАРЧУВАННЯ ЛЮДИНИ

Abstract

Мета: визначити і дати наукове пояснення нутриціологічним характеристикам харчування людини. Матеріали та методи. У ході дослідження було опрацьовано останні наукові джерела щодо зазначеної тематики. Результати. Соляна кислота виділяється в достатній кількості тоді, коли організм вже її не потребує. Результатом порушення співвідношення виділення дебіту соляної кислоти або жовчних кислот до фазовості травлення їжі сприяє виникненню виразкової хвороби. Ось чому рекомендується перед вживанням їжі використовувати «аперитив», щоб «розігріти» шлунок, стимулювати виділення шлункового соку, хоча і така методика харчування не завжди рятує людину від порушень фазовості виділення секрету шлунково-кишкового тракту для травлення компонентів їжі. Виникнення атеросклерозу, порушення обміну жирів розпочинається з порушень у шлунково-кишковому тракті, практично з недостатньої секреторної функціональної ефективності як у шлунку, так і в кишечнику, особливо у дванадцятипалій кишці. Жирна їжа при харчуванні людини потребує обов’язкового використання органічних кислот, які містяться в лимонах, гранатах, яблуках тощо. Саме органічні кислоти в деяких фруктах, які не містять значну кількість вуглеводів, різко знижують атерогенність холестерину, практично руйнують його генуїнну сутність, і саме ця сутність робить жир шкідливим для людини. Будь-яка їжа, яка вживається нами, людьми, стимулює або симпатичну, або парасимпатичну нервову систему. Якщо ми маємо з народження підвищений тонус симпатичної нервової системи, то ми маємо уникати вживання їжі, яка її стимулює, або навпаки. Деякі автори ділять їжу на «метаболічношвидку», яка характеризується високою калорійністю, має багато білка (м’ясо і молочні продукти), значний вміст глюкози, і, навпаки, «метаболічноповільна» характеризується низьким глікемічним індексом тощо. А саме «метаболічношвидкі» продукти стимулюють симпатичну нервову систему. «Повільнометаболічні» продукти (овочі, бобові, жири) підвищують тонус парасимпатичної нервової системи, сприяють розслабленню та зниженню тривоги. Але необхідна деталізація впливу кожного з перерахованих продуктів на стан, зокрема, як симпатичної, так і парасимпатичної нервових систем. Висновок. Очевидним є проведення цілеспрямованих досліджень стосовно важливої наукової проб­леми – здорового харчування, яка, в першу чергу, стосується більш-менш досконалого розвитку профілактичної медицини.